Виступ на тему «Застосування стратегій розвитку критичного мислення в освітньому процесі  початкової школи»

 

Зазвичай ми ставимося до процесу мислення так, ніби це щось саме собою зрозуміле та природнє – як дихати чи кліпати очима. Що ж таке критичне мислення?

- Це процес аналізу, синтезування й обґрунтовування оцінки достовірності/цінності інформації;

- властивість сприймати ситуацію глобально, знаходити причини і альтернативи;

- здатність генерувати чи змінювати свою позицію на основі фактів й аргументів, коректно застосовувати отримані результати до проблем і приймати зважені рішення – чому довіряти та що робити далі.

Також важливо стимулювати та схвально оцінювати всі прояви критичного мислення в учнях. Можна пояснити, з чого складається таке мислення і чим воно відрізняється від звичайного

Критичне мислення

Чіткість                                                                 нечіткість

точність                                                                 неточність     

конкретність                                                          невизначеність

 ретельність                                                            похибки

 значимість                                                             незначимість

узгодженість                                                           неузгодженість

 глибина (фундаментальність)                              поверховість

повнота                                                                    неповнота

 значущість                                                             тривіальність (банальність)

чесність (неупередженість)                                  пристрасність (упередженість)

адекватність (щодо цілі)                                        неадекватність (щодо цілі)

 оцінююче судження                                               здогадки

зважене судження                                             імпульсивне віддавання переваги

класифікація                                                            просте групування

припущення                                                              вірування

 логічне формулювання висновків                         формування висновків

 розуміння принципів                                        об’єднання понять за асоціацією

 Всі ми знаємо, що діти – допитливі від природи та прагнуть пізнавати світ. Вони здатні висувати дуже багато оригінальних ідей. Тому головне завдання вчителя на уроці чи у проектній роботі – бути в першу чергу помічником, що стимулює учнів до пошуку інформації, пізнанню та осмислення нового. Базова техніка формування критичного мислення може застосовуватися вчителем щодня. Її ключові етапи:

 1. Виклик. Ціль – формування особистого інтересу для отримання інформації. Учні мають подумати та розповісти іншим (за допомогою індивідуальної, парної, групової роботи; бреінстормінгу; спільних прогнозувань; озвучування проблемних питань тощо) про те, що вони знають з обраної теми для обговорення – так отримані раніше знання усвідомлюються і стають базою для засвоєння нових. Задача вчителя на цьому етапі – узагальнити знання дітей, допомогти кожному визначити «своє особисте знання» і основні цілі для отримання нових.

 2. Осмислення. Діти знайомляться з новою інформацією. При цьому вони мають відслідкувати своє розуміння і записувати у вигляді питань те, що вони не зрозуміли – для того, щоб пізніше заповнити ці «білі плями». Після ознайомлення з інформацією кожен учень має сказати про те,які орієнтири/фрази/слова допомогли йому зрозуміти інформацію, а які, навпаки, заплутували. Головний принцип етапу осмислення – вчитель має давати учням право/установку на індивідуальні пошуки інформації з подальшим груповим обговоренням та аналізом.

3. Рефлексія. Учні мають обдумати те, що вони взнали та як включити нові поняття в свої уявлення; обговорити, як це змінило їхні думки, бачення, поведінку.

Для кожного з етапів формування критичного мислення використовуються свої інструменти:

 ВИКЛИК . «Знаю-хочу знати-взнав». Учням задаються питання для самостійного осмислення за обраною темою. Наприклад, при вивченні письменника: Що ви знаєте про цього письменника? Які твори він написав? Які особливості його творів? Що ви взнали нового з його творів/з його біографії? Що вам би хотілося ще взнати з цієї теми? Відповіді записуються кожним учнем в колонки «Знаю» і «Хочу знати» у таблицю:

 

Знаю	Хочу знати	Взнав

 

Остання колонка може заповнюватися вже після наступного етапу – осмислення. Або можна одразу влаштувати обговорення в парах/трійках/командах. Потім учні заповнюють останню колонку таблиці. Після чого йде спільне обговорення того, чи співпали колонки 2 і 3. Колонка «Хочу знати» дає поштовх до подальшого пошуку нової інформації самостійно – до наступного заняття

ОСМИСЛЕННЯ

Ромашка Блума. Інструмент розроблений за педагогічним принципом таксономії (від грец. – порядок і закон) американського психолога Бенджаміна Блума та його шести рівнів учбових цілей в когнітивній сфері: знання – розуміння – застосування – аналіз – синтез – оцінка.

 Після першого знайомства з інформацією, вчитель задає учням питання:

 · Прості/фактичні (на перевірку пам’яті): що…? Де…? Коли…?

 · Уточнюючі: ти вважаєш, що? Тобто ти сказав, що…? Ти бачиш це так …?

· Пояснюючі: чому…? Що мається на увазі…?яка головна ідея…?

 · Творчі, де є елемент прогнозу/припущення: а що, якби…? Як би покращили…? Запропонуйте альтернативу…

 · Оцінювальні: чим щось відрізняється від іншого? Наскільки цінними є…? Як би ви визначили/аргументували…? Яке судження ви можете зробити з приводу…? тощо.

 · Практичні, що мають висвітлити зв’язок теорії з життям: де це застосовується у повсякденному житті? Як це можна використати на практиці? Питання можна оформити у вигляді «ромашки Блума» (де на кожній пелюстці – відповідне питання) та дати на опрацювання в командах.

 

 

Рефлексія

 Fishbone (Рибна кістка). Свою назву цей інструмент дістав через те, що його візуальне вираження нагадує рибну кістку. Він довзоляє учням «розбити» загальну проблемну тему на низку причин та аргументів.

•     голова – тема, питання або проблема, що підлягає аналізу;

•    верхні кістки (або ті, що розміщені з правого боку при вертикальному положенні схеми) – основні поняття теми та причини виникнення проблеми;

•    нижні кістки (або ті, що розміщені з лівого боку при вертикальному положенні схеми) – факти, що є підтвердженням певних причин чи понять, вказаних у схемі;

•    хвіст – відповідь на поставлене питання, висновки.

 

 

Зразок уроку «Я у світі» 4 клас

Тема: Роль спілкування у  житті людини.

Причини

- спілкування

- спілкування з батьками

- спілкування з учителем

- спілкування з друзями

- відсутність спілкування з людиною

Факти

-         обмін досвідом, знаннями

-         вивчаються традиції родини

-         навчаються читати, писати, рахувати, висловлювати думки

-         навчаються краще розуміти себе і людей

-         не вміли б ходити на двох ногах, говорити, думати.

Висновок: Спілкування великий скарб

 

Зразок уроку «Природознавство» 4 клас

 

Тема: Земля. Добовий і річний рух Землі.

Причини

-         обертання Землі навколо своєї осі

-         обертання Землі із заходу на схід

-         рух Землі навколо Сонця

-         Сонце високо ходить над горизонтом

-         Сонце опускається нижче

Факти

- зміна дня і ночі

- сонце освітлює то один то другий бік Землі

- змінюються пори року

- день довший, ніч коротша

- тривалість дня зменшується

Висновок: Земля обертається навколо своєї осі та навколо Сонця

 

 

 

Сенкан

Слово "сенкан" походить від фр. слова "п’ять", або – у вільному перекладі – «п’ять натхнень», «п’ять успіхів» і означає неримований вірш у п’ять рядків на запропоновану тему.

 Сенкан — це вірш, який складається з п'яти ряд­ків.

    Він синтезує інформацію і факти у стисле вислов­лювання, яке висвітлює тему

Алгоритм складання сенкану:

 

1 – й рядок – 1 слово (іменник) – тема.

 

2 – й рядок 2 слова (прикметник) – опис.

 

3 – й рядок – 3 слова (дієслова або який + 2 дієслова) – опис теми через дію.

 

4 – й рядок – фраза із 4 слів висловлення ставлення до теми, почуттів з приводу обговорюваного.

 

5 – й рядок 1 слово – перефразування сутності (синонім або асоціація до теми, узагальнення, підсумок).

Цей прийом використовують на різних етапах уроку:

- на етапі вивчення нової теми (дізнатись, що учням вже відомо, що вони думають з цього приводу);

- на етапі осмислення (запропонувати учням скласти сенкан за яким-небудь розділом навчальної теми, щоб дізнатися, як іде сприйняття нового матеріалу);

- на стадії рефлексії (як підсумок вивчення нового матеріалу, який продемонструє не стільки якість, глибину і міцність знань (це покажуть усні опитування, контрольна робота), скільки розуміння теми, власні оціночні судження).

Сенкан на тему "Рушник".

 

 

1)                      Рушник.

2)                      Гарний, полотняний, різнокольоровий.

3)                      Зацікавлює, дивує, зворушує, приваблює.

4)                      Бережімо, пишаємося, даруємо.

5)                      Оберіг, зв'язок з минулим.

Сенкан « Про що розповіли незабудки» Ігор Калинець Читання 3клас

 

1-рядок – словникове слово ( іменник)                   Айстра.

2-й рядок – прикметники ( опис )                            Червона, біла, фіолетова.

3-й рядок – дієслово ( дія )                                        Росте, розцвітає, в’яне.

4-рядок – речення                                                       Восени розпустилась  красива айстра. 

5-рядок – висновок.                                                    Квітка.    

 

Сенкан на тему "Я".

Я-

чемний, сумлінний,

не лінуюсь, вчусь, розвиваюсь.

Бути кращим у всьому стараюсь.

Справжня людина!

 

        

 

 Математика до слова « годинник»                    

1.     Годинник

2.     Механічний, електронний

3.     Ходить, дзвонить, будить

4.     Всім показує котра година

5.     Час